Be someone to me, or just be
"Be someone to me, or just be," I thought, looking after him. And he disappeared. Dissolved in the evening air, leaving behind only a light trail of disappointment and inexplicable longing. I hadn't seen him for several years, although from time to time his shadow seemed to hide behind the house, reminding me that he was somewhere nearby. We were so different - like day and night, like a stormy ocean and a calm forest. It seemed that we were never supposed to meet.
Fate has its own plans
But life, it is - full of surprises. And yet we met. Again. In an ordinary cafe, where I drank my morning coffee, and he stood in line for croissants. My heart skipped a beat. For a long time I didn't dare to speak, feeling the heat rushing to my face. "Hello," I finally said, and this sound seemed so alien. He turned around, and in his eyes I saw something like surprise, and then a warm smile.
"Hello," he replied, and the world suddenly filled with meaning. We talked for several hours, as if those years of separation had never happened. We remembered mutual acquaintances, shared dreams, laughed at past meetings and conversations that once seemed so insignificant. And I regret nothing. Not a single moment spent with him.
Dreams and understanding
Sometimes I still dream of us walking around the city, eating ice cream and laughing, remembering those first, awkward meetings. These dreams no longer cause pain, only a slight nostalgia. I was lucky that I was cured of those feelings that once gripped me so strongly. It gave me the understanding that not everything depends on me. That there are things that are simply destined to happen, or not to happen, and that you shouldn't hold on to something that needs to be let go.
Experience and growth
I've learned a lot over the years. I've learned to value myself, to trust my intuition, to understand that true happiness is not always what we imagine. And although our paths have diverged, I'm grateful for this experience. It has made me stronger, wiser, and more open to new things. Maybe our destinies will cross again. Maybe not. But I know that I'm ready for any turn.
Будь мені кимось, або просто будь
"Будь мені кимось, або просто будь," — подумала я, дивлячись йому вслід. І він зник. Розчинився у вечірньому повітрі, залишивши по собі лише легкий шлейф розчарування та незрозумілої туги. Я не бачила його кілька років, хоча час від часу його тінь ніби ховалася за будинком, нагадуючи про те, що він десь поруч. Ми були настільки різними – як день і ніч, як бурхливий океан і спокійний ліс. Здавалося, ми ніколи не мали зустрітися.
Доля має свої плани
Але життя, воно таке – повне несподіванок. І все ж ми зустрілися. Знову. У звичайному кафе, де я пила свою ранкову каву, а він стояв у черзі за круасанами. Моє серце пропустило удар. Довго не наважувалася заговорити, відчуваючи, як до обличчя приливає жар. "Привіт," — вимовила я нарешті, і цей звук здавався таким чужим. Він обернувся, і в його очах я побачила щось схоже на здивування, а потім – теплу посмішку.
"Привіт," — відповів він, і світ раптом наповнився сенсом. Ми проговорили кілька годин, ніби й не було тих років розлуки. Згадували спільних знайомих, ділилися мріями, сміялися над минулими зустрічами і розмовами, які колись здавалися такими незначними. І я не шкодую ні про що. Про жодну мить, проведену з ним.
Сни і розуміння
Іноді мені досі сниться, як ми гуляємо містом, їмо морозиво і сміємося, згадуючи ті перші, незграбні зустрічі. Ці сни вже не викликають болю, лише легку ностальгію. Мені пощастило, що я вилікувалася від тих почуттів, які колись так сильно мене охоплювали. Це дало мені розуміння того, що не все залежить від мене. Що є речі, яким просто судилося статися, або не статися, і що не варто триматися за те, що має відпустити.
Досвід і зростання
За ці роки я багато чого навчилася. Навчилася цінувати себе, довіряти своїй інтуїції, розуміти, що справжнє щастя – це не завжди те, що ми собі уявляємо. І хоча наші шляхи розійшлися, я вдячна за цей досвід. Він зробив мене сильнішою, мудрішою і більш відкритою до нового. Можливо, наші долі ще перетнуться. А може, й ні. Але я знаю, що я готова до будь-якого повороту.
