| Березень – це ще не справжнє літо, але вже й не зима. Це час, коли земля повільно прокидається, а сонце торкається її лагідними променями, пробуджуючи життя. Повітря стає м’якшим, світлом наповнюються дні, а перші паростки пробиваються крізь ще вологий ґрунт. І ось, серед опалого листя та залишків зимової прохолоди, з’являються перші вісники весни – підсніжники та проліски. Вони маленькі, тендітні, але сповнені неймовірної сили. Крихітні білі дзвіночки підсніжників хитаються на вітрі, ніби вітаючи весну, а проліски тягнуться до сонця своїми блакитними пелюстками, немов небесні відблиски серед землі. Ці перші квіти – символ надії. Вони нагадують нам, що навіть після найдовшої зими приходить весна. Що життя завжди відроджується, що тепло повертається, і що краса з’являється навіть у найнесподіваніших місцях. | March is not yet a real summer, but it is not winter either. This is the time when the earth slowly wakes up, and the sun touches it with its gentle rays, awakening life. The air becomes softer, the days are filled with light, and the first sprouts break through the still damp soil. And now, among the fallen leaves and the remnants of winter coolness, the first heralds of spring appear - snowdrops and snowdrops. They are small, fragile, but full of incredible strength. The tiny white bells of snowdrops sway in the wind, as if welcoming spring, and the snowdrops reach for the sun with their blue petals, like heavenly reflections among the earth. These first flowers are a symbol of hope. They remind us that even after the longest winter, spring comes. That life is always reborn, that warmth returns, and that beauty appears even in the most unexpected places. |
