Чорний жук, немов мініатюрний танк, пробирався крізь ворсинки невідомої поверхні. Його панцир, виблискуючи в монохромному світі, був рельєфним, вкритим дрібними горбиками, що надавали йому суворого, майже кам'яного вигляду. Цей світ був для нього справжнім лабіринтом, де кожен мікроскопічний виступ чи западина ставала перешкодою або укриттям. Його шість лапок, вкриті волосками, чіпко трималися за поверхню, відчуваючи найменші вібрації. | A black beetle, like a miniature tank, made its way through the hairs of an unknown surface. Its shell, sparkling in the monochrome world, was embossed, covered with small bumps that gave it a stern, almost stone look. This world was a real labyrinth for it, where every microscopic protrusion or depression became an obstacle or shelter. Its six legs, covered with hairs, held tightly to the surface, sensing the slightest vibrations. |